Список країн Європейського Союзу

Як економічний і політичний союз, Європейський Союз складається з 28 держав-членів. За винятком Кіпру, який розташований у Західній Азії, усі члени є вихідцями з Європи. Скорочено ЄС, Європейський Союз має населення 512 497 877 осіб і площу 4 475 757 км². Ще не будучи федерацією, Союз перетворився на єдиний ринок, де 19 членів використовують одну валюту – ЄВРО. У наступній таблиці представлено повний список країн ЄС, упорядкованих за останньою загальною кількістю населення. Ви можете знайти конкретну дату приєднання для кожного члена та валюти, відмінні від ЄВРО, які все ще використовуються в інших 9 державах-членах. Крім того, вона включає 23 офіційні мови та близько 150 регіональних мов. Зверніть увагу, що найближчим часом кількість країн-учасниць може зрости.

Скільки країн в Європейському Союзі

У наступній таблиці перераховані всі 28 країн-членів Європейського Союзу. Країни-кандидати на членство в ЄС: колишня югославська республіка Македонія, Ісландія, Чорногорія, Сербія та Туреччина. Потенційними країнами-кандидатами є Албанія, Боснія і Герцеговина та Косово. Норвегія, Ісландія, Швейцарія та Ліхтенштейн не є членами Європейського Союзу, але беруть участь у єдиному ринку, крім митного союзу.

Список усіх країн ЄС

Перегляньте наступну таблицю, щоб побачити список усіх країн Європейського Союзу за населенням.

ранг	Прапор	Країна	Населення	Дата приєднання	Валюта	Регіон
1		Німеччина	83,783,953	1957/3/25	ЄВРО	Західна Європа
2		Об’єднане Королівство	67 886 022	1973/1/1	Британський фунт	Північна Європа
3		Франція	65 273 522	1957/3/25	ЄВРО	Західна Європа
4		Італія	60,461,837	1957/3/25	ЄВРО	Південна Європа
5		Іспанія	46,754,789	1986/1/1	ЄВРО	Південна Європа
6		Польща	37 846 622	2004/5/1	польський злотий	Східна Європа
7		Румунія	19 237 702	2007/1/1	румунський лей	Східна Європа
8		Нідерланди	17,134,883	1957/3/25	ЄВРО	Західна Європа
9		Бельгія	11 589 634	1957/3/25	ЄВРО	Західна Європа
10		Чеська Республіка	10 708 992	2004/5/1	чеська крона	Східна Європа
11		Греція	10 423 065	1981/1/1	ЄВРО	Південна Європа
12		Португалія	10,196,720	1986/1/1	ЄВРО	Південна Європа
13		Швеція	10 099 276	1995/1/1	шведська крона	Північна Європа
14		Угорщина	9,660,362	2004/5/1	угорський форинт	Східна Європа
15		Австрія	9 006 409	1995/1/1	ЄВРО	Західна Європа
16		Болгарія	6,948,456	2007/1/1	Болгарський лев	Східна Європа
17		Данія	5,792,213	1973/1/1	датська крона	Північна Європа
18		Фінляндія	5,540,731	1995/1/1	ЄВРО	Північна Європа
19		Словаччина	5,459,653	2004/5/1	ЄВРО	Східна Європа
20		Ірландія	4,937,797	1973/1/1	ЄВРО	Північна Європа
21		Хорватія	4,105,278	2013/7/1	Хорватська куна	Південна Європа
22		Литва	2 722 300	2004/5/1	ЄВРО	Північна Європа
23		Словенія	2 078 949	2004/5/1	ЄВРО	Південна Європа
24		Латвія	1,886,209	2004/5/1	ЄВРО	Північна Європа
25		Естонія	1,326,546	2004/5/1	ЄВРО	Північна Європа
26		Кіпр	1 207 370	2004/5/1	ЄВРО	Західна Азія
27		Люксембург	625 989	1957/3/25	ЄВРО	Західна Європа
28		Мальта	441,554	2004/5/1	ЄВРО	Південна Європа

Карта країн ЄС

Факти про Європейський Союз

• 9 травня відзначається День Європейського Союзу.
• Так звана «Єврозона» відповідає 17 державам-членам ЄС, які прийняли валюту ЄВРО, причому Естонія була останньою країною, яка прийняла валюту в 2011 році.
• За оцінками, чисельність населення Європи становить 500 мільйонів чоловік, що відповідає 7% населення світу.
• Деякі дослідники вважають, що формування Європейського Союзу починається зі створення під час Другої світової війни блоку Бенілюкс (Бельгія, Нідерланди, Люксембург), основною метою якого було формування спільного ринку шляхом зниження митних тарифів між країнами-учасницями.
• Європейський Союз бере участь у важливих форумах зустрічей, таких як G7 – Група семи, G8 (G7 + Росія) і G20.

Початки європейської інтеграції

Післявоєнна Європа та потреба єдності

Після руйнувань Другої світової війни Європа зіткнулася з гострою потребою у відбудові та мирі. Ідея європейської інтеграції розглядалася як спосіб запобігання майбутнім конфліктам і сприяння економічній співпраці. Такі лідери, як Роберт Шуман, Жан Моне та Конрад Аденауер, уявляли собі об’єднану Європу, де країни працюватимуть разом, щоб забезпечити стабільність і процвітання.

Європейське співтовариство вугілля та сталі (ЄОВС)

У 1951 році Паризький договір заснував Європейське об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС), що стало першим кроком до економічної інтеграції. Цей договір мав на меті регулювати вугільну та сталеливарну промисловість країн-членів (Бельгії, Франції, Італії, Люксембургу, Нідерландів та Західної Німеччини) і передати їх під спільне управління. ЄОВС була новаторською ініціативою, яка заклала основу для поглиблення співпраці та створила прецедент для майбутньої інтеграції.

Утворення Європейського економічного співтовариства

Римський договір

Успіх ЄОВС сприяв подальшій інтеграції, що призвело до підписання Римського договору в 1957 році. Цей договір заснував Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) і Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом). ЄЕС мало на меті створити спільний ринок і митний союз між шістьма членами-засновниками, сприяючи вільному руху товарів, послуг, капіталу та людей. Євроатом зосередився на мирному використанні атомної енергії.

Розширення та поглиблення ЄЕС

Протягом 1960-х і 1970-х років ЄЕС розширювало свій склад і поглиблювало свою інтеграцію. Данія, Ірландія та Сполучене Королівство приєдналися в 1973 році, ознаменувавши перше розширення. У цей період також були розроблені спільні політики, такі як Спільна сільськогосподарська політика (CAP) і запровадження Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF).

Від ЄЕС до Європейського Союзу

Єдиний європейський акт

1980-ті роки принесли значні зміни з підписанням Єдиного європейського акту (SEA) у 1986 році. SEA мав на меті створити єдиний ринок до 1992 року, усунувши залишкові бар’єри для вільної торгівлі та гармонізуючи правила між державами-членами. Він також розширив повноваження Європейського парламенту та посилив співпрацю в таких сферах, як екологічна політика та дослідження.

Маастрихтський договір

Договір про Європейський Союз, широко відомий як Маастрихтський договір, був підписаний у 1992 році та набув чинності в 1993 році. Цей договір ознаменував офіційне створення Європейського Союзу (ЄС) і запровадив структуру з трьох стовпів: Європейські Співтовариства, Спільне Зовнішня політика та політика безпеки (CFSP) та Юстиція та внутрішні справи (JHA). Він також заклав основу для Економічного та валютного союзу (ЄВС) і запровадження єдиної валюти, євро.

Євро та подальше розширення

Введення євро

Євро було введено як валюту обліку в 1999 році та введено в обіг у 2002 році, ставши офіційною валютою для 12 країн ЄС. Створення Європейського центрального банку (ЄЦБ) і імплементація Пакту про стабільність і зростання (ПСР) спрямовані на забезпечення фіскальної дисципліни та економічної стабільності в єврозоні.

Розширення на схід

Найбільше розширення ЄС відбулося у 2004 році, прийнявши десять нових держав-членів із Центральної та Східної Європи, а також Кіпр і Мальту. Це розширення мало на меті сприяти стабільності, демократії та економічному зростанню в посткомуністичній Європі. У 2007 році приєдналися Болгарія та Румунія, а в 2013 році – Хорватія.

Виклики та реформи

Лісабонський договір

Лісабонський договір, який набув чинності в 2009 році, був розроблений для оптимізації діяльності ЄС і посилення його демократичної легітимності. Вона реформувала інституційні структури, запровадила посаду президента Європейської ради та розширила роль Європейського парламенту. Договір також передбачав більшу узгодженість у зовнішніх відносинах і процесах прийняття рішень.

Фінансові кризи та реагування

Світова фінансова криза 2008 року та подальша боргова криза єврозони поставили перед ЄС значні виклики. Держави-члени запровадили заходи жорсткої економії та фінансові реформи, щоб стабілізувати свою економіку. ЄС створив такі механізми, як Європейський механізм стабільності (ESM), і взяв ініціативи банківського союзу для зміцнення фінансового управління та запобігання майбутнім кризам.

Поточні події та майбутнє ЄС

Brexit

У 2016 році Сполучене Королівство проголосувало за вихід з ЄС, що призвело до Brexit. Велика Британія офіційно вийшла з ЄС 31 січня 2020 року. Brexit мав глибокі політичні, економічні та соціальні наслідки, що спонукало до дискусій щодо майбутнього напрямку та єдності ЄС.

Постійна інтеграція та розширення

Незважаючи на виклики, ЄС продовжує прагнути до глибшої інтеграції та розширення. Країни Західних Балкан і Східної Європи прагнуть приєднатися до союзу, і ЄС продовжує підтримувати їхні реформи та розвиток. Такі питання, як зміна клімату, цифрова трансформація та геополітична напруженість, формують порядок денний політики ЄС та його роль на світовій арені.