Країни Західної Африки
Скільки націй у Західній Африці
Західна Африка, розташована в західній частині Африки, складається з 16 країн. Ось алфавітний список усіх країн Західної Африки: Бенін, Буркіна-Фасо, Кабо-Верде, Кот-д’Івуар, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Ліберія, Малі, Мавританія, Нігер, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, і Того. Серед них, два з яких належать до PALOP (Кабо-Верде та Гвінея-Бісау):
1. Бенін
Бенін – це західноафриканська держава, яка раніше була французькою колонією, тому французька мова є офіційною мовою країни. У країні проживає понад 10 мільйонів чоловік, держава країни – республіка.
 |
|
2. Буркіна-Фасо
Буркіна-Фасо — держава в Західній Африці, що межує з Беніном, Кот-д’Івуаром, Ганою, Малі, Нігером і Того. Країна в основному складається з савани, і в Буркіна-Фасо проживає понад 15 мільйонів людей.
 |
|
3. Кабо-Верде
Кабо-Верде, офіційно Республіка Кабо-Верде, — держава, що охоплює архіпелаг в Атлантичному океані, приблизно за 500 кілометрів на захід від Кабо-Верде на африканському материку.
 |
|
4. Берег Слонової Кістки
Кот-д’Івуар — республіка в Західній Африці на березі Атлантичного океану, що межує з Буркіна-Фасо, Ганою, Гвінеєю, Ліберією та Малі. Країна є колишньою французькою колонією, а країна є успішною футбольною нацією.
 |
|
5. Гамбія
Гамбія, офіційно Республіка Гамбія, є державою в Західній Африці на березі Атлантичного океану, що межує з Сенегалом, яка окрім берегової лінії оточує країну. Гамбія – найменша держава на поверхні африканського континенту.
 |
|
6. Гана
Гана, офіційно Республіка Гана, є республікою в Західній Африці. Країна межує з Кот-д’Івуаром на заході, Буркіна-Фасо на півночі, Того на сході та Гвінейською затокою на півдні.
 |
|
7. Гвінея
Гвінея, офіційно Республіка Гвінея, є державою в Західній Африці. Гвінея розташована на узбережжі Атлантичного океану між Гвінеєю-Бісау та Сьєрра-Леоне та межує з Сенегалом і Малі на півночі, Кот-д’Івуаром на сході та Ліберією на півдні.
 |
|
8. Гвінея-Бісау
Гвінея-Бісау, офіційно Республіка Гвінея-Бісау, є державою в Західній Африці з узбережжям Атлантичного океану. Країна, колишня португальська колонія Португальська Гвінея, межує з Сенегалом на півночі, Гвінеєю на півдні та сході.
 |
|
9. Ліберія
Ліберія, офіційно Республіка Ліберія, — держава в Західній Африці на узбережжі Атлантичного океану, що межує з Гвінеєю, Сьєрра-Леоне та Кот-д’Івуаром. Ліберія є найстарішою республікою Африки та другою за віком незалежною державою після Ефіопії.
 |
|
10. Малі
Малі, офіційно Республіка Малі, є прибережною державою в Західній Африці. Малі, сьома за розміром країна Африки, межує з Алжиром на півночі, Нігером на сході, Буркіна-Фасо та Кот-д’Івуаром на півдні, Гвінеєю на південному заході та Сенегалом і Мавританією на заході. Населення за переписом 2009 року становило 14,5 мільйонів жителів.
 |
|
11. Мавританія
Мавританія, офіційно Ісламська Республіка Мавританія, є державою на північному заході Африки, що межує з Алжиром, Малі, Сенегалом, Західною Сахарою та Атлантикою. Країна також межує з Марокко з 27 лютого 1976 року, коли Марокко окупувало Західну Сахару.
 |
|
12. Нігер
Нігер, офіційно Республіка Нігер, є державою у внутрішній частині Західної Африки, що межує з Алжиром, Беніном, Буркіна-Фасо, Лівією, Малі, Нігерією та Чадом. Країна названа на честь річки Нігер, яка протікає через південно-західний кут області.
 |
|
13. Нігерія
Нігерія, офіційно Федеративна Республіка Нігерія, є країною в Західній Африці, що складається з тридцяти шести штатів і так званої федеральної столичної території Абуджа. Нігерія є найбільш густонаселеною країною Африки та сьомою за чисельністю населення країною світу.
 |
|
14. Сенегал
Сенегал, офіційно Республіка Сенегал, є найзахіднішою державою на африканському континенті, розташованому в Атлантичному океані. Країна межує з Гамбією, Гвінеєю, Гвінеєю-Бісау, Малі та Мавританією.
 |
|
15. Сьєрра-Леоне
Сьєрра-Леоне, офіційно Республіка Сьєрра-Леоне, держава в Західній Африці. Межує з Гвінеєю на півночі та Ліберією на півдні та омивається Атлантичним океаном на західному узбережжі.
 |
|
16. Того
Того, офіційно Республіка Того, є державою в Західній Африці, що межує з Ганою на заході, Беніном на сході та Буркіна-Фасо на півночі. На півдні країна має коротку прибережну смугу до Гвінейської затоки, де розташована столиця Ломе.
 |
|
Країни Західної Африки за чисельністю населення та їх столицями
Як зазначалося вище, у Західній Африці є шістнадцять незалежних держав. Серед них найбільшою за чисельністю населення країною є Нігерія, а найменшою — Кабо-Верде. Повний список країн Західної Африки зі столицями наведено в таблиці нижче, упорядкованому за останньою загальною кількістю населення.
| # | Країна | Населення | Площа землі (км²) | Капітал |
| 1 | Нігерія | 200 963 599 | 910,768 | Абуджа |
| 2 | Гана | 30 280 811 | 227,533 | Аккра |
| 3 | Кот д’Івуар | 25 823 071 | 318 003 | Ямусукро |
| 4 | Нігер | 22,314,743 | 1 266 700 | Ніамей |
| 5 | Буркіна Фасо | 20 870 060 | 273,602 | Уагадугу |
| 6 | Малі | 19 973 000 | 1 220 190 | Бамако |
| 7 | Сенегал | 16,209,125 | 192 530 | Дакар |
| 8 | Гвінея | 12,218,357 | 245,717 | Конакрі |
| 9 | Бенін | 11 733 059 | 114,305 | Порто-Ново |
| 10 | Сьєрра-Леоне | 7,901,454 | 71 620 | Фрітаун |
| 11 | Йти | 7 538 000 | 54,385 | Ломе |
| 12 | Ліберія | 4,475,353 | 96320 | Монровія |
| 13 | Мавританія | 4,077,347 | 1 025 520 | Нуакшот |
| 14 | Гамбія | 2,347,706 | 10 000 | Банджул |
| 15 | Гвінея-Бісау | 1 604 528 | 28,120 | Бісау |
| 16 | Кабо-Верде | 550,483 | 4,033 | Прая |
Карта країн Західної Африки
Коротка історія Західної Африки
Стародавні королівства та імперії
Західна Африка, регіон з багатою культурою та історією, була домом для багатьох впливових королівств та імперій. Однією з найдавніших відомих цивілізацій у регіоні є культура Нок, яка процвітала приблизно з 1000 р. до н. е. до 300 р. н. е. у сучасній Нігерії. Народ Нок відомий своїми теракотовими скульптурами та ранніми технологіями обробки заліза, які заклали основу для майбутніх суспільств у регіоні.
Ганська імперія
Імперія Гана, також відома як Вагаду, була однією з перших великих імперій у Західній Африці. Заснований приблизно в 6 столітті нашої ери, він процвітав до 13 століття. Розташована на території сучасної південно-східної Мавританії та західної частини Малі, імперія Гана контролювала значні торговельні шляхи та була відома своїм багатством, зокрема золотом. Столиця імперії, Кумбі-Салех, була головним центром торгівлі та ісламської освіти.
Імперія Малі
Занепад імперії Гана проклав шлях для підйому імперії Малі в 13 столітті. Заснована Сундіата Кейта, імперія Малі досягла свого піку під керівництвом Манси Муси (приблизно 1312-1337), одного з найбагатших людей в історії. Відоме паломництво Манси Муси до Мекки в 1324 році продемонструвало величезне багатство імперії та сприяло поширенню ісламу. Тімбукту, велике місто імперії Малі, стало відомим центром ісламської науки та торгівлі.
Імперія Сонгай
Наприкінці 15 століття імперія Сонхай змінила імперію Малі. Під керівництвом таких правителів, як суніт Алі та Асія Мухаммед, імперія Сонгай стала однією з найбільших і наймогутніших імперій в історії Африки. Його столиця, Гао, була жвавим центром торгівлі та культури. Імперія Сонгай контролювала важливі транссахарські торгові шляхи, торгуючись золотом, сіллю та іншими товарами. Занепад імперії почався наприкінці 16 століття після марокканського вторгнення.
Транссахарська торгівля та ісламський вплив
Транссахарські торгові шляхи були життєво важливими для процвітання західноафриканських імперій. Ці маршрути сприяли обміну товарами, ідеями та культурою між Північною Африкою, Близьким Сходом і Західною Африкою. Серед основних товарів торгівлі були золото, сіль і раби. Запровадження та поширення ісламу відіграло значну роль у формуванні культури, освіти та політичних структур регіону. Ісламські вчені та торговці створювали навчальні центри та мечеті, сприяючи інтелектуальному та релігійному розвитку регіону.
Дослідження Європи та работоргівля
Європейський контакт із Західною Африкою розпочався в 15 столітті з португальськими дослідниками, такими як принц Генріх Мореплавець, які шукали нові торгові шляхи та джерела золота. Португальці створили торгові пункти вздовж узбережжя, які незабаром стали центрами трансатлантичної работоргівлі. Протягом наступних кількох століть мільйони африканців були насильно вивезені із Західної Африки до Америки, що призвело до значних соціальних та економічних зривів.
Колоніальний період
У 19 столітті відбулася інтенсифікація європейської колонізації в Західній Африці, ознаменована Берлінською конференцією 1884-1885 рр., де європейські держави розділили Африку на колонії. Франція, Великобританія, Німеччина та Португалія встановили контроль над різними частинами Західної Африки, що призвело до глибоких змін у політичному, соціальному та економічному ландшафті регіону.
Колоніальне панування принесло розвиток інфраструктури, а також експлуатацію та опір. Французи контролювали великі території, включаючи сучасні Сенегал, Малі, Буркіна-Фасо та Кот-д’Івуар. Англійці заснували колонії в Нігерії, Гані, Сьєрра-Леоне та Гамбії. Німеччина і Португалія також претендували на території в регіоні.
Рухи за незалежність
Середина 20 століття була періодом напруженої боротьби за незалежність Західної Африки. Закінчення Другої світової війни та зростаючий попит на самовизначення призвели до зусиль з деколонізації по всьому континенту. Гана під керівництвом Кваме Нкруми стала першою африканською країною на південь від Сахари, яка здобула незалежність у 1957 році. Це досягнення надихнуло інші країни регіону на пошуки свободи від колоніального панування.
До 1960-х років більшість країн Західної Африки здобули незалежність. Такі лідери, як Ннамді Азіківе в Нігерії, Ахмед Секу Туре в Гвінеї та Леопольд Седар Сенгор у Сенегалі, відіграли ключову роль у рухах за незалежність своїх країн. Проте період після здобуття незалежності був відзначений значними викликами, зокрема політичною нестабільністю, військовими переворотами та громадянськими конфліктами.
Виклики та події після здобуття незалежності
Епоха після здобуття незалежності в Західній Африці характеризувалася як прогресом, так і невдачами. Багато країн зіткнулися з труднощами у встановленні стабільного правління, що призвело до періодів авторитарного правління, економічних проблем і соціальних заворушень. Громадянські війни в таких країнах, як Ліберія, Сьєрра-Леоне та Кот-д’Івуар, мали руйнівний вплив на населення та економіку цих країн.
Незважаючи на ці виклики, Західна Африка досягла значних успіхів за останні десятиліття. Такі регіональні організації, як Економічне співтовариство західноафриканських держав (ECOWAS), відіграли вирішальну роль у просуванні економічної інтеграції, миру та стабільності. Економічне зростання в таких країнах, як Нігерія, Гана та Сенегал, відбувалося за рахунок таких секторів, як нафта, сільське господарство та послуги.
Сучасні проблеми та перспективи
Сьогодні Західна Африка стикається з численними викликами та можливостями. Політична нестабільність, корупція та економічна нерівність залишаються важливими проблемами. Крім того, регіон бореться із загрозами безпеці з боку екстремістських угруповань у Сахелі та наслідками зміни клімату, які впливають на сільське господарство та засоби до існування.
Проте Західна Африка також має величезний потенціал. Молоде та динамічне населення регіону все більше залучається до підприємництва, технологій та активізму. Зусилля щодо вдосконалення управління, освіти та інфраструктури є важливими для сталого розвитку. Багата культурна спадщина в поєднанні зі стійкістю та креативністю її людей пропонують багатообіцяюче майбутнє для Західної Африки.
