Країни Східної Африки
Скільки народів у Східній Африці
Східна Африка, розташована в східній частині Африки, складається з 18 країн. Ось алфавітний список усіх країн Східної Африки: Бурунді, Коморські острови, Джибуті, Еритрея, Ефіопія, Кенія, Мадагаскар, Малаві, Маврикій, Мозамбік, Руанда, Сейшельські острови, Сомалі, Південний Судан, Танзанія, Уганда, Замбія та Зімбабве. Серед них Мозамбік належить до PALOP (португаломовні африканські країни).
1. Бурунді
Бурунді — держава в Східній Африці, що межує з Конго-Кіншасою, Руандою і Танзанією.
 |
|
2. Коморські острови
 |
|
3. Джібуті
Джибуті — держава в Східній Африці на Африканському Розі, межує з Еритреєю на півночі, Ефіопією на заході та північному заході та Сомалі на півдні. Ця країна є третьою найменшою країною на африканському материку, і в Джібуті проживає понад 750 000 людей.
 |
|
4. Еритрея
Еритрея — держава в Східній Африці на березі Червоного моря і межує з Джибуті, Ефіопією та Суданом. Назва Еритрея походить від грецької назви Червоного моря Erythra thalassa.
 |
|
5. Ефіопія
Ефіопія розташована на Африканському Розі на північному сході Африки. Ефіопія є третьою за чисельністю населення країною Африки.
 |
|
6. Мадагаскар
Мадагаскар, офіційно Республіка Мадагаскар, — держава, розташована на острові Мадагаскар в Індійському океані, на схід від південної Африки. Острів на поверхні є четвертим за розміром у світі.
 |
|
7. Малаві
Малаві, офіційно Республіка Малаві, є державою на півдні Африки, яка межує з Мозамбіком на сході, Танзанією на сході та півночі та Замбією на заході.
 |
|
8. Маврикій
Маврикій, офіційно Республіка Маврикій, є острівною державою в Індійському океані. Він розташований на схід від Мадагаскару, приблизно в 1800 км від узбережжя Африки.
 |
|
9. Мозамбік
Мозамбік, офіційно Республіка Мозамбік — республіка на південному сході Африки. Країна розташована на узбережжі Індійського океану і відокремлена від Мадагаскару на сході Мозамбікським каналом.
 |
|
10. Кенія
Кенія, офіційно Республіка Кенія — держава в Східній Африці, в Індійському океані, що межує з Ефіопією, Сомалі, Південним Суданом, Танзанією та Угандою.
 |
|
11. Руанда
Руанда, колишня Руанда, формально Республіка Руанда — держава в Центральній Африці, що межує з Бурунді, Конго-Кіншасою, Танзанією та Угандою. Це найбільш густонаселена країна Африки.
 |
|
12. Сейшельські острови
Сейшельські острови, офіційно Республіка Сейшельські острови, — держава в західній частині Індійського океану, біля східного узбережжя Африки, що складається з приблизно 90 островів. Офіційними мовами є французька, англійська та сейшельська креольська.
 |
|
13. Сомалі
Сомалі, офіційно Федеративна Республіка Сомалі, є державою на Африканському Розі, що межує з Джібуті на півночі, Ефіопією на заході та Кенією на південному заході. На півночі країна має берегову лінію до Аденської затоки, а на сході та півдні до Індійського океану.
 |
|
14. Танзанія
Танзанія, офіційна назва Об’єднана Республіка Танзанія — держава в Східній Африці, що межує з Кенією та Угандою на півночі, Руандою, Бурунді та Конго-Кіншасою на заході та Замбією, Малаві та Мозамбіком на півдні. На сході країна має берегову лінію до Індійського океану.
 |
|
15. Уганда
Уганда, офіційно Республіка Уганда, є державою в Східній Африці, яка не має виходу до моря. Країна межує з Конго-Кіншасою на заході, Південним Суданом на півночі, Кенією на сході, Танзанією на півдні та Руандою на південному заході. Кордон з Кенією і Танзанією частково проходить через озеро Вікторія.
 |
|
16. Замбія
Замбія, офіційно Республіка Замбія, є прибережною державою на півдні Африки, що межує з Анголою на заході, Конго-Кіншасою та Танзанією на півночі, Малаві на сході та Мозамбіком, Намібією, Ботсваною та Зімбабве на півдні.
 |
|
17. Зімбабве
Зімбабве, офіційно Республіка Зімбабве, колишня Південна Родезія, є прибережною державою на півдні Африки, що межує з Ботсваною, Мозамбіком, Південною Африкою та Замбією.
 |
|
Країни Східної Африки за чисельністю населення та їх столиці
Як зазначалося вище, у Східній Африці є вісімнадцять незалежних держав. Серед них найбільшою за чисельністю населення країною є Ефіопія, а найменшою – Сейшельські острови. Повний список країн Східної Африки зі столицями наведено в таблиці нижче, упорядкованому за останньою загальною кількістю населення.
| # | Країна | Населення | Площа землі (км²) | Капітал |
| 1 | Ефіопія | 98 665 000 | 1 000 000 | Аддіс-Абеба |
| 2 | Танзанія | 55,890,747 | 885 800 | Дар-ес-Салам; Додома |
| 3 | Кенія | 52,573,973 | 569,140 | Найробі |
| 4 | Уганда | 40 006 700 | 197,100 | Кампала |
| 5 | Мозамбік | 27 909 798 | 786,380 | Мапуту |
| 6 | Мадагаскар | 25 263 000 | 581,540 | Антананаріву |
| 7 | Малаві | 17 563 749 | 94 080 | Лілонгве |
| 8 | Замбія | 17,381,168 | 743,398 | Лусака |
| 9 | Сомалі | 15,442,905 | 627,337 | Могадішо |
| 10 | Зімбабве | 15,159,624 | 386,847 | Хараре |
| 11 | Південний Судан | 12 778 250 | 644,329 | Джуба |
| 12 | Руанда | 12,374,397 | 24 668 | Кігалі |
| 13 | Бурунді | 10,953,317 | 25 680 | Гітега |
| 14 | Еритрея | 3,497,117 | 101 000 | Асмара |
| 15 | Маврикій | 1 265 577 | 2030 | Порт Луї |
| 16 | Джібуті | 1 078 373 | 23,180 | Джібуті |
| 17 | Коморські острови | 873,724 | 1,862 | Мороній |
| 18 | Сейшельські острови | 96,762 | 455 | Вікторія |
Карта країн Східної Африки
Коротка історія Східної Африки
Ранні поселення людини
Східна Африка, яку часто називають колискою людства, має багату історію, яка бере початок від найдавніших предків людини. Велика рифтова долина, яка проходить територією регіону, є домом для деяких із найдавніших скам’янілостей гомінідів, у тому числі знаменитого «Люсі» (Australopithecus afarensis), виявленого в Ефіопії в 1974 році та датованого приблизно 3,2 мільйонами років. Цей регіон дає важливу інформацію про еволюцію людини та розвиток ранніх суспільств.
Стародавні цивілізації
Історія організованих суспільств у Східній Африці налічує тисячі років. Однією з найдавніших цивілізацій було королівство Куш, розташоване на території сучасного Судану. Ця могутня держава виникла близько 2500 р. до н. е. і стала домінуючою силою в регіоні, часто змагаючись із Стародавнім Єгиптом. Кушити залишили значні археологічні пам’ятки, у тому числі піраміди в Мерое, що відображають їхню розвинену культуру та торгові зв’язки.
В Ефіопії Аксумське королівство здобуло популярність приблизно в 1 столітті нашої ери. Аксум був великою торговою імперією зі столицею поблизу сучасного Аксума. Аксуміти були відомі своїми монументальними обелісками, прийняттям християнства в 4 столітті за царя Езани та своєю роллю в регіональних торгових мережах, що з’єднували Африку, Близький Схід і Азію.
Узбережжя Суахілі
Починаючи з VII століття узбережжя Суахілі стало значним культурним і економічним регіоном. Узбережжя Суахілі, простягнувшись уздовж східного узбережжя від Сомалі до Мозамбіку, стало центром торгівлі та культурного обміну. Міста-держави суахілі, включаючи Кілву, Момбасу та Занзібар, сприяли торгівлі між Африкою, Близьким Сходом, Індією та Китаєм. У цей період змішалися африканські, арабські, перські та індійські впливи, створивши унікальну культуру суахілі, яка характеризується особливою мовою та архітектурним стилем.
Освоєння Європи та колоніальна епоха
Європейське дослідження Східної Африки почалося наприкінці 15 століття з прибуттям на узбережжя португальського мореплавця Васко да Гами в 1498 році. Португальці встановили присутність уздовж узбережжя Суахілі, контролюючи ключові порти та порушуючи існуючі торгові мережі. Однак до 17-го століття їхній вплив зменшився, поступившись домінуванню оманських арабів, особливо на Занзібарі.
XIX століття ознаменувало початок значної європейської колонізації в Східній Африці. Берлінська конференція 1884-1885 рр. офіційно оформила розділ Африки, що призвело до створення європейських колоній. Британія, Німеччина, Італія та Бельгія були основними колоніальними державами в регіоні. Британія контролювала Кенію та Уганду, Німеччина захопила Танзанію (тоді Танганьїку), Італія колонізувала частини Сомалі та Еритреї, а Бельгія панувала над Руандою та Бурунді.
Рухи Опору та Незалежності
Колоніальний період був відзначений експлуатацією, опором і значними соціальними змінами. Корінне населення зіткнулося з позбавленням землі, примусовою працею та культурним придушенням. Однак на початку 20-го століття по всій Східній Африці почалися рухи за незалежність. Такі лідери, як Джомо Кеніатта в Кенії, Джуліус Н’єрере в Танзанії та Хайле Селассіє в Ефіопії, очолили зусилля щодо самовизначення.
Ефіопія під час імператора Хайле Селассіє протистояла італійській окупації під час Другої італо-ефіопської війни (1935-1937) і успішно відновила свій суверенітет. Інші країни наслідували цей приклад після Другої світової війни, де широко поширені націоналістичні рухи наполягали на незалежності. Танзанія здобула незалежність у 1961 році, Кенія – у 1963 році, Уганда – у 1962 році, Сомалі – у 1960 році. Руанда та Бурунді також отримали незалежність від Бельгії у 1962 році.
Виклики після здобуття незалежності
Період після здобуття незалежності у Східній Африці характеризувався як тріумфами, так і викликами. Нові незалежні держави зіткнулися з такими проблемами, як політична нестабільність, економічні труднощі та соціальні чвари. В Уганді жорстокий режим Іді Аміна (1971-1979) призвів до масових порушень прав людини та економічного занепаду. У Руанді етнічна напруга між хуту і тутсі досягла кульмінації у жахливому геноциді 1994 року, який залишив незгладимий слід на нації.
Танзанія під керівництвом Юліуса Н’єрере проводила політику африканського соціалізму, відомого як Уджамаа, наголошуючи на самозабезпеченні та спільному житті. Хоча вона досягла певних успіхів в освіті та охороні здоров’я, економічна модель зіткнулася зі значними труднощами та зрештою не могла забезпечити стабільне зростання.
Економічний і соціальний розвиток
Незважаючи на ці проблеми, Східна Африка досягла значного прогресу в різних сферах. У регіоні спостерігалося значне економічне зростання завдяки таким секторам, як сільське господарство, туризм і телекомунікації. Кенія, наприклад, стала лідером у галузі мобільних технологій та інновацій, завдяки чому M-Pesa зробила революцію в мобільному банкінгу.
Зусилля щодо покращення інфраструктури, охорони здоров’я та освіти також принесли свої плоди. Такі країни, як Ефіопія, інвестували значні кошти в інфраструктурні проекти, зокрема Велику ефіопську дамбу Ренесансу, яка спрямована на збільшення виробництва енергії та економічного розвитку. Крім того, ініціативи сприяння регіональній інтеграції, такі як Східноафриканське співтовариство (EAC), прагнули посилити економічне співробітництво та стабільність.
Сучасні проблеми та перспективи
Сьогодні Східна Африка стикається з низкою сучасних проблем і можливостей. Політична нестабільність і конфлікти залишаються проблемами в деяких регіонах, таких як Південний Судан і деякі частини Сомалі. Однак є також багатообіцяючі зміни в управлінні та демократичних практиках. Мирна угода між Ефіопією та Еритреєю у 2018 році стала значним кроком до регіональної стабільності.
Зміна клімату становить серйозну загрозу для Східної Африки, впливаючи на сільське господарство, водні ресурси та засоби до існування. Вразливість регіону до посух та інших екстремальних погодних явищ вимагає термінових дій для пом’якшення та адаптації до цих викликів.
